Шибнути

Шибну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П’яному зараз шибне у думку. О. 1862. І. 72.

Сучасні словники

ШИБНУТИ розм. - Док.: уда́рити,вда́рити. В вікна б’є проміння злива, і каштани шлють привіт (В. Сосюра). Кожен струс [машини] боляче відгукувався в пораненій нозі, біль гостро ударяв у мозок (С. Голованівський); Крізь голубий морозяний туман Трави посохлої ударив запах милий (М. Рильський); Ждуть вони, ждуть ті дівчата - не кличуть до комнат [кімнат]: хоч би швидше кликали, то не так би в голову шибало (Ганна Барвінок).

Ілюстрації

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8