Хлопцюга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 3 жовтня 2018; Kvhryshkanych.ij18 (обговорення • внесок)
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Збільш. до хло́пець 1, 2.
2. розм. Те саме, що хло́пець 1, 2. Долі ще змалу здаюся нелюбий, Я наймит у неї, хлопцюга приблудний (Укр. поети-романтики.., 1968, 419).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 85. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 403.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%86%D1%8E%D0%B3%D0%B0
