Пагонець

Пагоне́ць, -нця́, м. Ум. отъ пагін. ПА́ГОНЕЦЬ, інця, чол. Зменш.-пестл. до пагін. Збирають пагони спаржі, починаючи з самої ранньої весни. Збирання провадять щодня, підрізуючи спеціальним ножем пагінці при основі (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 247); А тополька росла. Зелена від самої основи до наймолодших пагінців (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 91); — Доброго здоров'я, синку, — одказує баба тихеньким, лагідним голоском, придивляючись до покупця, — чи не старого Каленика пагонець? (Юрій Яновський, II, 1954, 187).