Вівчарити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:52, 2 жовтня 2018; Yvchervatiuk.ij18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.

Сучасні словники

Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 240); — Ого-го, як ти за літо виріс! Дивись, на ту весну підеш зі мною вівчарити! — хвалив Бучина внука (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 70); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 239); За довгі роки життя в горах він багато наслухався легенд, казок, оповідань, багато пригод сам пережив замолоду.. та й потім, коли вівчарював.

Ілюстрації

Vivca.jpg Viv.jpg Vsvcar.jpg Vv.jpg

Медіа

Цікаві факти

Вівці слухають свого пастиря. У них особливо розвинений слух, і вони покладаються повністю на пастиря. Без пастиря отара не може сама знайти пасовисько, без пастиря вона просто загине. У овець поганий зір, і в будь-який момент кожна може застрягти в чагарнику або впасти до яру. І тільки пастир здатний розшукати і врятувати таку вівцю. Але чому Ісус порівнює Своє служіння людям з роботою пастиря?

Ісус говорить прямо, що Він є справжній добрий Пастир, на якого ми можемо покластися. Всі ми повинні прийняти Ісуса як свого доброго Пастиря і Спасителя, а тому і слухати Його голос щодня, спілкуватися з Ним і слідувати за Ним у Царство Небесне.

Вівці насправді володіють дивовижною здатністю впізнавати свого пастуха, і пастухи знають це.

Коли до поїльних воріт підганяють велике стадо овець, а через кілька хвилин туди приходить ще два стада, то всі вівці перемішуються так, що їх неможливо розділити. Але, коли вівці напилися і пастухи починають кликати своїх овець, кожна ягничка йде на голос тільки свого пастиря. І, дивна річ, вівці ніколи не плутають голос свого пастуха з голосами інших.

Узимку, коли віхола заносить стадо овець, тварини обов'язково розбігаються. Але якщо вони бачать пастуха, то оточують його стадом з усіх боків і стоять на місці. Варто йому лягти на землю, щоб сховатися від завірюхи, як вівці побредуть в різні сторони і загинуть від хуртовини. Траплялося так, що пастухи замерзали, стоячи на ногах, намагаючись врятувати овець. Коли ж закінчувалася заметіль і на допомогу приходили інші пастухи, вони знаходили овець, що стоять щільно один до одного, при цьому ніхто з них не загинув, крім пастуха.

Пастух грає зі своїми вівцями, щоб згаяти час. Він робить вигляд, ніби тікає від них. Вівці незабаром наздоганяють його і оточують з усіх боків, блеячи і кружляючи від радості. Вони знають, що пастух не залишить їх.

А ще вівці відрізняються від інших стадних тварин тим, що завжди слідують за пастухом, що йде попереду стада. Корови або, наприклад, козли сприймають тільки пастуха, якій підганяє їх батогом ззаду.

Вівці часто збиваються зі шляху і не можуть самостійно знайти дорогу додому. Тому багатьом так знайомий образ пастуха, якій шукає заблудлу вівцю. Також їй складно самій для себе знаходити їжу, важливо привести овечку на пасовисько чи до джерела води.

Ще один цікавий факт: якщо вівці пасуться на відкритій, не обгородженій території, то вони збиваються до купи, і лише тоді відчувають себе у безпеці. Але якщо територія обгороджена, хоча б невеликим парканом, то вівці, бачачи огорожу, вільно розгулюють, відчуваючи себе захищеними.

Вівці мають слабке уявлення про висоти землі і не відчувають перепадів місцевості. З цієї причини, вівця намагається уникати тіней або різких контрастів між світлом і темрявою. Вона завжди буде рухатися у напрямку світла.

Вівці мають чудовий слух. Вони більш чутливі до високочастотного шуму, ніж люди. Вівцям стає страшно від гучних звуків. Коли вівця з якоїсь причини виявляється на спині, то ніколи самостійно не зможе перекинутися у нормальне положення. Якщо вона буде лежати на спині досить довго, то може померти.

Вівці – боязкі, нервові і полохливі тварини і, здебільшого, зовсім беззахисні. Їх єдиний спосіб виживання – збиватися у купу або тікати від хижаків.

Для пиття вівці воліють проточну воду застояній.

З'являючись на світ, ягня, вперше почувши бекання матері, згодом буде завжди йти за нею на її голос.

Коли вівцю ведуть на заклання, вона ніколи не опирається і не кричить.

У Біблії люди образно названі вівцями понад 400 разів, а Господь названий пастухом або пастирем 100 з гаком разів. Вівці і Пастир – одна з найважливіших метафор, що дозволяє зрозуміти, яким є наш Господь, як Він ставиться до нас.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/vivcharyty http://catholicnews.org.ua/pastir-i-vivci-cikavi-fakti

Зовнішні посилання