Квачик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:41, 2 жовтня 2018; Yvchervatiuk.ij18 (обговорення • внесок)
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).
Зміст
Сучасні словники
КВА́ЧИК, а, чол. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс, сирвасер у пляшечці з квачиком (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 152); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Ілюстрації
|
|
|
|
|
