Зубіч
Зубіч, нар. = Узбіч. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗУБІ́Ч - збоку, осторонь. Павло підвівся, тихо став узбіч(зубіч), — мовчить, ладнає ремені наспинні (Микола Бажан, Політ крізь бурю, 1964, 26); // у знач. прийм. Біля, коло. Хижі кібці, що сиділи по узбіччю(зубіччю), аж доки не наближалися до них коні, лінькувато перелітали далі і знову сідали узбіч дороги (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 50). Виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків передбачених правилами дорожнього руху. Зубіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/paran16#n16
