Лінний

Лінни́й, -а, -е = Лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.

Сучасні словники

ЛІННИЙ, а, е. Те саме, що лляний, лянний, льняний. Давала чиншу [нянька] до двора: ..Льняної пряжі три півмітки (Іван Котляревський, I, 1952, 180); Були вони [рушники] довгі, з тонкого льняного полотна, вишивані, мережані й гаптовані (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 198); Хлопченя із чубчиком льняним, Тільки що навчившись говорити, Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (Максим Рильський, I, 1956, 346).

Ілюстрації

Див. також

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 583.==Джерела та література==