Питець

Питець, -тця́, м. Человѣкъ, много пьющій.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПИТЕ́ЦЬ, тця, чол. Той, хто постійно п'є спиртні напої, може випити багато хмільного. На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п'є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (Володимир Самійленко, I, 1958, 256); — Хе! Видно зразу, що ти початківець! — засміявся досвідчений питець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 137).

пите́ць (ч.) (іменник) Відмінки: Називний - пите́ць,питці́ Родовий - питця́, питці́в Давальний - питце́ві, питцю́, питця́м Знахідний - питця́, питці́в Орудний - питце́м, питця́ми Місцевий - на/у питце́ві, питці́, питцю́, на/у питця́х Кличний - питцю́, питці́

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 368. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C