Заклин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:47, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.