Дзизкучий

Дзизкучий, -а, -е. Жужжащій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

дзижчати -чи́ть, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки.

…То диму молоко душа на жито точить, З телячих стійл йдемо в шатро сталевих днів, Маячить шлях один й не підуть наші очі Ловити злота цвіт, блукати по стерні.

Бузок дзеленькотів про содові заводи, Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарнілий зір, Коли заліз в твій спів — у мед золоторотий — Й зазнав, які пісні везуть твої вози.

Та як же хороше гуртом зорю кохати І мити їй в ставах волосся блиск рудий, А з днем новітнім йти — з цим півником чубатим — По пахощах життя у зоряні сади. Хвильовий Микола

Ілюстрації