Тенгериця

Тенгери́ця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = Кендериця. Угор.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУКУРУ́ДЗА, и, жін. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168); Настали жнива.. Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши напоказ грубі качани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Вітер шелестів соняшниками, вилискував листям кукурудзи (Олесь Гончар, II, 1959, 90).

2. збірн. Зерна цієї рослини. На гарячому черені мати насипали сушитись лущену кукурудзу (Олесь Донченко, V, 1957, 153); Молдавські страви характерні широким використанням кукурудзи, кукурудзяної муки та крупів (Технологія приготування їжі, 1957, 4); // Зерно в качанах. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 121); Над вікнами сміялися разки зубастої кукурудзи (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 554).

Ілюстрації