Заказник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:42, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заказник, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Харьк. Ум. Заказничок. Ув. Заказнище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину. Грин. III. 634.
