Драгунова Анна Вадимівна

Виробнича (зі спеціалізації) практика студентки Драгунової Анни Вадимівни групи ПВШм-1-16-2.0д другого освітнього (магістерського) рівня денної форми навчання спеціальності 011 Науки про освіту (освітня програма: Педагогіка вищої школи) Педагогічного інституту.

Дошкільний навчальний центр розвитку дитини «Школа успішної дитини» знаходиться за адресою:м.Київ, вул. Ярославів Вал 30-а. Головна інформація про ДНЗ . Центр працює з 1 вересня 2011року. В ньому функціонує такі групи: Центр підготовки до школи і розвитку дитини "ДОШКОЛЁНОК" • Ранкові групи (розвиваючі заняття, підготовка до школи, міні-сад) 9: 00-13: 00 Заняття проходять щодня або три рази на тиждень (по понеділках, середах, п'ятницях). Вікові групи: 3-4 роки, 4-5 років, 5-6 років, 6-7 років Групи з українською та російською мовою навчання . «Школа успішної дитини» • Вечірні групи з 13:00-19:00 (додаткові заняття за шкільною програмою)діти-школярі від 7 років до 15років. Наявні такі гуртки як :  English club,  заняття з французької та німецької мовами,  акторська майстерність,  спів,  хореографія та інше. Режим роботи садочка: з 8.30 год. до 19.00 год. Дитячий центр розвитку дитини працює за програмою виховання і навчання дітей від 2 до 7 років та від 7 до 15 років. Завідувачі дошкільного навчального закладу “Школа успішної дитини» - Півень Вікторія Михайлівна та Посевкіна Анна Степанівна.

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Заступник ДНЗ «Школа успішної дитини» Півень Вікторія Михайлівна

Для аналізу освітньої політики з питань впровадження ІКТ проінтерв"ювали з заступником ДНЗ Півень Вікторія Михайлівна

- Яку мету Ви ставите перед собою, впроваджуючи ІКТ?

Головна мета— створення в дитячому центрі електронного інформаційно-освітнього простору навчання, який би забезпечував ефективну мережеву взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу — вихованцями, батьками й вихователями. Тому найважливішим завданням інформатизації освітнього простору є підготовка виховатилів і дітей із метою формування в них інформаційно-комунікаційних компетенцій, практичних навичок використання педагогічних програмних засобів нового покоління, можливостей швидкісної мережі Інтернет, у результаті чого у вихованців відбувається цілеспрямований розвиток навичок, пов’язаних з успішною адаптацією в суспільстві.

- Яким чином педагогічні працівники використовують ІКТ в роботі з дітьми?

Вихователі використовують готові програмні педагогічні засоби, власні презентації, електронні проекти, забезпечуючи мультимедійний супровід на заняттях. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні засоби й дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесунавчання. Це дає можливість не лише вивчати світ за допомогою текстів і зображень, а й створити активне кероване комунікативне середовище, у якому здійснюємо навчальний процес. Використання електронних засобів навчання дає вихователям необмежену творчу свободу. Вони можуть самостійно обирати план проведення заняття, добирати додаткові матеріали, складати, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходів до вихованців.

- Як Ви вважаєте, як ще можна використовувати ІКТ в дитячому центрі?

ІКТ ефективно й успішно використовують під час проведення уроків, різноманітних конкурсів, свят, інших виховних заходів. Стало традицією проводити батьківські збори з використанням мультимедійної техніки. Адміністрація дитячого центру весь документообіг веде в електронному вигляді. Вихователі на високому професійному рівні оформлюють шкільну документацію, матеріали до конкурсів,занять, виховних заходів.

ІК-компетентності науково-педагогічних працівників кафедри. Створення анкети. Проведення анкетування.

Для визначення ІК-компетентності працівників кафедри було проведено анкетування педагогічних працівників дошкільного закладу.

Аналіз результатів анкетування

Аналіз результатів можна побачити за посиланням.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfWAxzDiz8426M__mwZbxZW8z7r0zkzpnlPcG-dBXcXBuqPGA/viewform?usp=sf_link.

Результати діагностики рівня ІКТ-компетентності педагогів При аналізі результатів анкетування були виділені чотири групи педагогів, що характеризуються різним рівнем прийняття значимості інформаційних технологій в безперервному підвищенні педагогічної компетентності в залежності від рівня ІКТ - компетентності та мотивації застосування даних технологій у виховально-освітньому процесі. Виявлення груп педагогів, що характеризуються різними рівнями прийняття інформаційних технологій

Група 1 (рівень роботи на комп'ютері - нульовий, мотивація відсутня) 24 % - якщо висока якість навчання досягається традиційними формами навчання, то немає необхідності в рішенні педагогічних завдань із залученням ІТ.

Група 2 (рівень роботи на комп'ютері - базовий, мотивація - низька) 8 % - технології настільки різноманітні і динамічні, що вимагають великих тимчасових (і не тільки) витрат, ніж традиційні форми навчання (лекції, семінари та ін). Наприклад, необхідну інформацію педагоги воліють шукати в бібліотеці, оскільки губляться при організації пошуку релевантної інформації.

Група 3 (рівень роботи на комп'ютері - нульовий, мотивація - висока) 36 % - інформаційно-комунікативні технології дозволяють реалізувати індивідуальний стиль навчання і особистий професійний ріст, але немає уявлень про можливі форми впровадження їх у виховально-освітній процес.

Група 4 (рівень роботи на комп'ютері - базовий, мотивація - висока) 32 % - існує безпосередній зв'язок між успішністю педагогічної діяльності та рівня ІКТ - компетентності педагога, тому є потреба у безперервному розвитку інформаційної культури. Готовність застосовувати нові технології у виховально-освітньому процесі визначило вибір форм управління підвищенням ІКТ - компетентності педагогів.

Оскільки групи 1 і 2 відрізнялися скептичним ставленням до можливостей інформаційно-комп'ютерних технологій, то формою співпраці я б обрала нетривалі за часом і проблемні за змістом форми підвищення кваліфікації, наприклад майстер-класи про застосування інформаційно-комп'ютерних технологій у виховально-освітньому процесі, спілкуванні та самоосвіті.

Для груп 3 і 4 запропонувала б індивідуальні освітні стратегії. Критеріями сформованості стратегій були визначені: обізнаність у галузі інформаційно-комп'ютерних технологій, впровадження їх у освітній процес, ефективність вибору форм самоосвіти в галузі ІКТ. Педагогічне управління розглядалося з позиції сприяння та взаємодії. Загалом, відповіді радують, тому що інформаційні технології стали невід"ємною частиною, яку викладачі використовують у роботі (для підготовки до занять, для наукової діяльності).

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

«Школа успішної дитини»обладненf необхідним для роботи в сфері ІКТ:

Технічне забезпечення: • комп”ютер – 1 шт;

• ноутбук -1шт;

• проектор- 1шт;

• інтерактивна дошка -1шт;

• принтер -1 шт;

Програмне забезпечення: • операційна система Windows XP;

• антивірусна програма Avast Professional Edition;

• робота з документами в Microsoft Office;

• Wi-Fi.

Навчально-наукове забезпечення складається з :

•документації,

•збірників,

•дидактичних матеріалів.

Завдання на вибір

===== Гугл- календар для співробітників, керівників

=====

Для викладачів і працівників кафедри було створено календар, який буде нагадувати про події, що відбулись або будуть відбуватись у майбутньому.

Семінар (тренінг)

Тематичні семінари з питань інформатизації проводиться вихователем методистом або доручається їх проведення педагогам другої групи. Такі семінари організовуємо з метою більш поглибленого занурення у тему, вдосконалення умінь і навичок.

Важливу роль у підвищенні теоретичного рівня педагогів і вдосконаленні їхньої інформаційної компетентності відіграють навчальні семінари. До проведення семінарів ми підключаємо педагогів четвертої групи, які дають практичні завдання педагогам, що навчаються, і відстежують їх виконання.

1. Семінар-практикум з теми: «Інформаційно – комунікативні технології у роботі з дітьми, педагогами, батьками та громадськістю”;

2. Семінар–практикум «Microsoft Power Point-засіб створення презентацій» - Знайомство з Power Point . - Створення слайда з графіком та таблицею. - Вставлення в слайд малюнків та анімації при демонстрації. - Створення кнопок. - Зберігання і підготовка до демонстрації презентації.

На допомогу педагогам у дошкільному закладі було створено творчу групу, яка розробила заняття з використанням цифрових освітніх ресурсів та методичні рекомендації щодо їх проведення. Проводимо для педагогів і інші заходи. Для вдосконалення навичок користування комп'ютером, підвищення ІКТ- компетентності педагогічних працівників, а також щоб стимулювати обмін найкращим досвідом, пошук нових творчих методів і прийомів використання інформаційних технологій у роботі з дітьми та їхніми батьками, ми організовуємо конкурси для педагогів.

Так, у нашому дошкільному закладі вже відбулися конкурси:

1. цифрових презентацій «Моя група»;

2. електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;

3. найсучасніше портфоліо педагога;

4. Науковий експеримент

Проведення консультацій щодо впровадження ІКТ- технологій сприяють розширенню знань педагогів про їх використання у навчально-виховному процесі: 1. «Роль ІКТ у роботі дошкільного закладу».

2.«Методичні рекомендації щодо впровадження інформаційних комунікативних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ».

3. «Мультимедійна презентація як інструмент мульттерапії»

4. «Комп’ютер – найперший помічник у роботі».

5.«Як зробити якісну презентацію та презентувати її». Результати впровадження інформаційно – комунікаційних технологій в освітній процес Розроблена система підвищення ІКТ-компетентності педагогічних працівників дала свої результати.

Нині наші педагоги: - уміють створювати графічні і текстові документи (самостійно оформлюють групову документацію, результати діагностики і т. д.); уміють застосовувати електронні дидактичні і педагогічні програмні засоби; активно використовують інформаційні технології в освітньому процесі; володіють навичками пошуку інформації в Інтернеті; володіють програмою Microsoft Power Point для створення мультимедійних презентацій; уміють розробляти заняття з використанням інформаційних технологій; володіють способами і методами застосування комунікаційних технологій у роботі з дітьми і батьками.

Файл:Науковий експеремент.docx

Методичні рекомендації

Проектування інформаційного освітнього середовища установи можна виділити такі загальні положення формування єдиного інформаційного середовища:

• під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв’язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища,

• інформаційне освітнє середовище включає технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси.

Для формування ІК-компетентності вчителів потрібно:

• Проводити семінари і тренінги для вчителів.

• Надавати вчителям можливості проходження курсів підвищення ІК-компетентності.

• Мотивувати вчителів та показувати можливості використання сучасних технічних засобів в освіті.

• Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

• Модернізація ІТ-інфраструктури

ІТ-забезпечення школи потребує модернізації. Школа забезпечена ІКТ на середньому рівні. Потрібно облаштувати ще один клас інформатики. Тому що інколи виникають труднощі та незручності під час проведення уроків. Також школа потребує додаткового мультимедійного обладнання. Є в наявності одна Смарт-дошок та проектор. Формування ІК-компетентності вчителя Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті. Вона передбачає наявність у особистості здібності:

• застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

• раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

• будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;

• давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.

Сьогодні більшість учнів мотивована на стійке, незалежне, цілеспрямоване і самостійне навчання. Саме тому їм подобається робота над проектом, тим, що вони беруть на себе ризик самостійних дій і навчаються на своїх помилках. Уміння працювати з інформацією, узагальнювати, аналізувати, систематизувати - усе це допоможе учням у роботі над проектом.

Навички роботи з комп'ютером їм будуть потрібні не тільки для пошуку інформації (тим паче, що на сьогоднішній день учні частіше і більш охоче шукають інформацію через Інтернет, ніж у бібліотеці), але й для того, щоб представити і розкрити тему своїх досліджень. Метод проектів вимагає ретельної підготовки вчителя, оскільки від того, наскільки він зможе зацікавити учнів темою проекту, буде залежати і результативність роботи учнів. Учитель повинен чітко сформулювати основні, проблемні та навчальні питання, чітко визначити терміни роботи над проектом, ознайомити з методами оцінювання як протягом всього проекту, так і кінцевого результату.

Вважаємо, що використання методу проектів у роботі, є найбільш ефективним на сьогоднішній день для формування цілісної конкурентоспроможної особистості учнів. Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної компетентності. Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.

Презентація виконання.

Презентація результатів практики на Вікі-порталі.

Оцінювання виконаних завдань.