Заєдно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:34, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заєдно, нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, каже або живі будем, або заєдно загинем. Волч. у. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!». ХС. IV. 29.
