Ґрата
Ґрата, -ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґрати — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґратка, ґратки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ҐРА́ТИ 1, ґрат, мн. Переплетення металевих (зрідка дерев'яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон ґрати, розвалити мури та вивести її з них у ширший світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143); Борис сторожко підійшов до голубника, смикнув мотузку, і всі голуби опинилися за ґратами (Олександр Копиленко. Подарунок, 1956, 14); * Образно. Не поможуть катам ґрати — весь народ не закувати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 432); * У порівняннях. На світ дивився [Сашко], мов крізь ґрати (Максим Рильський, Поеми, 1957, 33).
Садити (саджати, посадити, зачиняти, зачинити, кидати, кинути і т. ін.) за ґрати — садити у в'язницю, ув'язнювати. Тебе зачинили за ґрати, а твоє слово ходить по світу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 38); Сидіти (бути і т. ін.) за ґратами — сидіти у в'язниці. Я і мої товариші сиділи спокійно і смирно за тюремними ґратами (Іван Франко, I, 1955, 211).