Лунути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:14, 3 грудня 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Лунути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! НВолын. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. НВолын. у. Хоч лунь, а їдь! НВолын. у.