Дуло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 3 грудня 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Дуло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
