Невільний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:37, 1 грудня 2017; Ipskyba.uk15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Невільний, -а, -е. Несвободный.

Сучасні словники

[ http://sum.in.ua/s/Neviljno Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

НЕВІЛЬНО, присл. 1. Мимоволі, несвідомо. Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті.. направляють течію мого життя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 420); А мати не прийшла на бій випроводжати, — і серце іноді невільно защемить... (Володимир Сосюра, I, 1957, 200). 2. у знач. присудк. сл., діал. Не можна, заборонено. — У залі агітувати невільно! — крикнув він [староста] зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 66); Зайшла комендантська година, і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 90).


УКРЛІТ.ORG_Cловник

НЕВІ́ЛЬНО, присл. 1. Мимоволі, несвідомо. Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті.. направляють течію мого життя (Коцюб., II, 1955, 426); А мати не прийшла на бій випроводжати, — і серце іноді невільно защемить… (Сос., І, 1957, 260). 2. у знач. присудк. сл., діал. Не можна, заборонено. — У залі агітувати невільно! — крикнув він[староста] зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Кобр., Вибр., 1954, 66); Зайшла комендантська година, і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно (Перв., Материн.. хліб, 1960, 96). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 265.


«Словники України on-line»

неві́льний – прикметник

________________________________________ відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний неві́льний неві́льна неві́льне неві́льні родовий неві́льного неві́льної неві́льного неві́льних давальний неві́льному неві́льній неві́льному неві́льним знахідний неві́льний, неві́льного неві́льну неві́льне неві́льні, неві́льних орудний неві́льним неві́льною неві́льним неві́льними місцевий на/у неві́льному, неві́льнім на/у неві́льній на/у неві́льному, неві́льнім на/у неві́льних

Іноземні словники

=українська-англійська Словник

bound

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

|https://www.google.com.ua/search?q= | x140px |https://www.google.com.ua/search?q= x140px |}

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=3bBtTVR3r68

Цікаві факти

Цікаві історичні факти про козацькій чайці

До початку XVII століття Запорозька Січ зміцніла настільки, що розгорнула активний наступ на південь, проти військ Туреччини і Кримського ханства, турецького васала. Спускаючись вниз по Дніпру, запорізькі козаки завдавали ударів по ворожих форпостам на кримському і чорноморському узбережжі, добиралися і до протилежного, турецького берега. У цьому їм неоціненну послугу надавали унікальні козацькі кораблі – чайки. Перший великий успіх був досягнутий козаками в 1606 році, коли вони взяли вважалася неприступною турецьку фортецю Варна, розграбували її і відвели десять битком набитих добром галер. Оскаженілий султан наказав перегородити Дніпро залізними ланцюгами, а у їхніх кінців поставити по фортеці. Тоді козаки пішли на хитрість. Вночі вони пустили вперед порожні плоти. Зачувши дзвін ланцюгів, турки відкрили ураганний гарматний вогонь і разом з плотами розбили ланцюга. Коли наступні пущені плоти не торкнулися ланцюгів, козаки на чайках слідом за ними безшумно прослизнули повз ворога. Великогабаритні турецькі кораблі і галери було видно здалеку. А от маленькі запорізькі чайки на тлі моря помітити було дуже важко. Особливо коли вони наближалися з боку сонця, чий блиск засліплював спостерігачів. З настанням темряви чайки нечутно швартувалися до бортів турецьких галер – і козаки йшли на абордаж. При цьому їх ставало більше, тому що поки одна частина нападників обстрілювала турок, інша звільняла співвітчизників-невільників, які відразу ж кидалися в битву. Перемога забезпечувалася раптовістю нападу і перевагою ближнього бою, в якому козаки були неперевершеними воїнами. Більше читайте тут: [1]