Кватирка

Кватирка и квати́рька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВАТИ́РКА, и, жін. 1. Зменш. до кватира 1. Займати невелику кватирку. 2. Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку, Поглядає на у лицю, Колише дитинку (Тарас Шевченко, I, 1963, 24); Коли Деменюк переходив близ [поблизу] її вікон, вона відчинила кватирку і закликала його до себе (Іван Франко, VII, 1951, 90); Для того щоб провітрювати приміщення, у віконних рамах роблять кватирки (Столярно-будівельна справа, 1957, 194);  //  Дверцята або віконце в брамі, у воротах. В глибині перистиля вузька брама з кватиркою в одній половинці й з хвірткою в другій (Леся Українка, III, 1952, 270). 3. заст. Шибка у вікні. — Микола постукав у кватирку; я йому одчинила двері (Нечуй-Левицький, II, 1956, 242); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Грінченка). 4. заст. Четверта частина кварти (у 1 знач.); чвертівка (переважно про горілку). Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

Матеріал з Вікіпедії  

Квати́рка — шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

кватирка -кы, ж. Пн. Чверть вікна, форточка; віконечко, яке можна відкривати для провітрювання приміщення.

«Словники України on-line»

квати́рка – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний квати́рка квати́рки родовий квати́рки квати́рок давальний квати́рці квати́ркам знахідний квати́рку квати́рки орудний квати́ркою квати́рками місцевий на/у квати́рці на/у квати́рках кличний квати́рко* квати́рки*

РУпедия  Словарь Ефремовой

Форточка ж. 1) а) Стеклянная дверца в окне для проветривания помещения. б) Проем в окне, закрываемый такой дверцей. 2) Отверстие, окошко в двери, стене,

Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства падеж ед. ч. мн. ч. Им. фо́рточка фо́рточки Р. фо́рточки фо́рточек Д. фо́рточке фо́рточкам В. фо́рточку фо́рточки Тв. фо́рточкой фо́рточкою фо́рточками Пр. фо́рточке фо́рточках фо́р-точ-ка Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 3*a по классификации А. Зализняка). Корень: -форточк-; окончание: -а. [Тихонов] Значение 1. стеклянная дверца в окне, а также проём в окне, закрываемый этой дверцей и служащий для проветривания ◆ Светлане всегда было жарко, она постоянно открывала форточки и устраивала сквозняки. Василий Катанян, «Лоскутное одеяло», 1980—1989 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ В тот миг, когда Таня вошла, узкая форточка на зарешёченном окне музея захлопнулась. Дмитрий Емец, «Таня Гроттер и магический контрабас», 2002 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) 2. комп. жарг., пренебр., мн. ч. операционная система Microsoft Windows ◆ Ваши потрясенные коллеги увидят, что по дружественности интерфейса Linux не уступает "кривым форточкам"... Владимир Водолазкий, «Путь к LINUX», 1996 г. (цитата из Библиотеки Максима Мошкова, см. Список литературы) ◆ Оная утилита (Windows-Home) известна в глубине как "Домашняя Форточка" или "Домик Билли". Алексей Мась, «Те, кто не тонут», 1999 г. (цитата из Библиотеки Максима Мошкова, см. Список литературы) 3. шахм. свободная клетка для отступления короля, образованная продвижением на одно поле вперёд одной из пешек, защищающих короля. ◆ Если король не имеет «форточки» (или же ею нельзя воспользоваться, так как поле это атаковано), отвлечение фигур, защищающих восьмую (первую) линию, может вызвать катастрофу. Нейштадт Я. И., «Шахматный практикум», 1980 г. 4. полигр. узкий заголовок из нескольких строк внутри текста по краям полосы ◆ Не указан пример употребления (см. рекомендации). Синонимы 1. разг.: фортка 2. комп., жарг., пренебр.: виндуза Этимология Происходит от польск. forta, fórtkа «ворота», далее из ср.-в.-нем., нов.-в.-нем. Pforte «дверь», из лат. porta «ворота, вход» (восходит к праиндоевр. *prtu- «проход»).

Яндекс.Словари › Реклама и полиграфия. — 2004

ФОРТОЧКА (от нем. pforte — дверь, лат. porta — дверь, ворота) — заголовок, набранный в несколько строк узким форматом (от 1,5 до 2 квадратов) и заверстанный внутрь текста по краям полосы. Ф. набирается текстом в оборкувыделяющимися шрифтами. Располагается у левого, реже у правого поля полосы. — См. также: Фонарик.

Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.

ФО́РТОЧКА, -и и (разг.) ФОРТКА, -и, жен. Стеклянная дверца в окне для проветривания. | прил. форточный, -ая, -ое.==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Див. також

[6]

КВАТИРКА – це у жодному разі не маленька квартира, а шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. Вислів «открыть Америку через форточку» набуває іншої форми: «Відчини кватирку – впусти до себе цілий Світ!»