Цилюрик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цилю́рик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.

Сучасні словники

ЦИЛЮ́РИК, а, чол., заст. Цирульник. Як оглядів цилюрик Марусю, та аж зацмокав. Став її розпитувати, де саме і як у неї болить? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 83). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 214.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/cyljuryk

Зовнішні посилання