Куйовда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:51, 28 листопада 2017; Vpdyshlyvenko.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Куйо́вда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Зміст
Сучасні словники
КУЙО́ВДА, и, ж., розм. Кудлата людина або тварина. Тато.. не догадується, куди занесло його дзигу, баламутку, його куйовду (Гончар, Тронка, 1963, 249); * У порівн. Ніч, як куйовда, стояла надворі; мела страшенна хуга (Мирний, II, 1954, 295).Куйовда, ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Ілюстрації
|
|
|
|
