Заворожити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:13, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
