Заворкотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:13, 30 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заворкота́ти, -чу, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.