Заволочувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:12, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Заволочувати, -чую, -єш, сов. в. заволочити, -чу, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Заволочувати&oldid=19457