Кургикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:39, 27 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Курги́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Зміст
Сучасні словники
КУРГИКАТИ, ичу, ичеш, недок., діал. 1. Стиха попискувати (переважно про свиней). 2. перен. Тихо наспівувати; мугикати. Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили і кур гикали пісеньок (Іван Котляревський, I, 1952, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 407.
Ілюстрації
|
|
|
|
