Тікання
Тіка́ння, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Зміст
Сучасні словники
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136. ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.
Ілюстрації
|
|
