Клопітний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:38, 26 листопада 2017; A.tsarenok (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. II. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік, о) Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з родувіку у таке клопітне не вберемось. МВ. III. 49.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Який вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 271); [Суслаєв:] Любов... любов... Я не думав, що це така клопітна річ. То в театр, то за місто, то на човні кататись. А коли ж працювати? (Іван Кочерга, II, 1956, 226).

Словник синонімів Караванського

КЛОПІТНИЙ клопітливий, клопіткий, дбайливий, дбалий, старанний, ретельний, турботливий; (обтяжливий) морочливий, казусний, каверзний, марудний.

Ілюстрації

Photo 2017-11-26 22-34-37.jpg Photo 2017-11-26 22-34-35.jpg

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 188.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/