Трепло

Трепло́, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРЕПЛО 1, а, сер. 1. Довге весло для керування човном, плотом і т. ін. 2. Дерев'яне знаряддя, формою схоже на загострене весло з короткою ручкою, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 247.

ТРЕПЛО 2, а, сер., вульг., рідко. Базіка, базікало, хвастун. Говорить, мовляв, одно, а робить зовсім інше. Репутація «трепла» йому цілком забезпечена (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 101). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 247.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТРЕПЛО́1, а́, с. 1. Довге весло для керування човном, плотом і т. ін. 2. Дерев’яне знаряддя, формою схоже на загострене весло з короткою ручкою, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці. ТРЕПЛО́2, а́, с., вульг., рідко. Базіка, базікало, хвастун. Говорить, мовляв, одно, а робить зовсім інше. Репутація «трепла» йому цілком забезпечена (Шовк., Починається юність, 1938, 101). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 247.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

трепло́ 1 іменник середнього роду весло; знаряддя для тіпання конопель ————————————————————————————— трепло́ 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота базіка зневажл.

Ілюстрації