Клопітний
Зміст
Словник Грінченка
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. II. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік, о) Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з родувіку у таке клопітне не вберемось. МВ. III. 49.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Який вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 271); [Суслаєв:] Любов... любов... Я не думав, що це така клопітна річ. То в театр, то за місто, то на човні кататись. А коли ж працювати? (Іван Кочерга, II, 1956, 226).
Словник синонімів Караванського
КЛОПІТНИЙ клопітливий, клопіткий, дбайливий, дбалий, старанний, ретельний, турботливий; (обтяжливий) морочливий, казусний, каверзний, марудний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 188.
