Завірюха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:09, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завірюха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха треба кожуха. Ном. № 626. Ув. Завірюшище.