Завірчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 30 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завірчувати, -чую, -єш, сов. в. завертіти, -верчу, -тиш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб’єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. 2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.
