Жіноцтво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:19, 26 листопада 2017; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Жіноцтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. І. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖІНО́ЦТВО, а, сер. Збірн. до жінка 1, 2. Наблизившись, Рідкодуб побачив, що вся крамниця заповнена була рухливим, балакучим натовпом жіноцтва різного віку (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 211); — Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! — заклекотіла громада, загули чоловіки, залящало жіноцтво, запищала дітвора, та й поклонились йому низесенько... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178).
Словник синонімів Караванського
ЖІНОЦТВО жінки, жіночий світ , о. наші сестри, (з уст жінок) наша сестра.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 536.
