Завікувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:09, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.