Завідувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:08, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Завідувати, -дую, -єш, сов. в. завідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. II. 122. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.