Подружка

По́дружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОДРУЖКА, и, жін. Пестл. до подруга. Бачила Олеся своїх подружок: які ж то молодиці стали! (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Таня з подружками почала пісню (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 253); На світанку Інокентій.. побачив молоду пару.. Тимко лежав горілиць, .. пригортаючи до плеча свою подружку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 222). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.==Іноземні словники==

Словари и энциклопедии на Академике

подружка -и, ж. Пестл. до подруга.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації