Зруйнування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:22, 26 листопада 2017; Oshapchak.im17 (обговорення • внесок)
Зруйнува́ння, -ня, с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137. ЗРУЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зруйнува́ти і зруйнува́тися. [Зінько (сам):] Розгардіяш пішов у нашій сім’ї! Куди не скинь оком, все пішло.. на зруйнування (Кроп., II, 1958, 217); Нечуваний по темпу, незрівнянний по героїзму кількадобовий марш бронетанкових частин Рибалка, Лелюшенка, Кравченка досяг своєї мети: Прагу було врятовано від зруйнування, а мешканців її — від загибелі (Гончар, III, 1959, 445).
Ілюстрації
{margin-top: 121px;}
,
