Набарложитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 26 листопада 2017; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Зміст
Словарь української мови Бориса Грінченка
Набарложи́тися, -жуся, -жишся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).
Сучасні словники
Орфографічний словник української мови
Інфінітив - набарложи́тись, набарложи́тися
Наказовий спосіб
1 особа набарложі́мось, набарложі́мося, набарложі́мся
2 особа набарложи́сь, набарложи́ся набарложі́ться
Майбутній час
1 особа набарложу́сь, набарложу́ся набарложи́мся, набарложимо́сь, набарложимо́ся
2 особа набарложи́шся набарложите́сь, набарложите́ся
3 особа набарложи́ться набарложа́ться
Минулий час
чол. р. набарложи́всь, набарложи́вся набарложи́лись, набарложи́лися
жін. р. набарложи́лась, набарложи́лася
сер. р. набарложи́лось, набарложи́лося
Джерела та література
Орфографічний словник української мови