Набарложитися

Словарь української мови Бориса Грінченка

Набарложи́тися, -жуся, -жишся, гл. Належаться въ грязи (о свиньѣ).

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

Інфінітив - набарложи́тись, набарложи́тися
Наказовий спосіб
1 особа набарложі́мось, набарложі́мося, набарложі́мся
2 особа набарложи́сь, набарложи́ся набарложі́ться
Майбутній час
1 особа набарложу́сь, набарложу́ся набарложи́мся, набарложимо́сь, набарложимо́ся
2 особа набарложи́шся набарложите́сь, набарложите́ся
3 особа набарложи́ться набарложа́ться
Минулий час
чол. р. набарложи́всь, набарложи́вся набарложи́лись, набарложи́лися
жін. р. набарложи́лась, набарложи́лася
сер. р. набарложи́лось, набарложи́лося

Ілюстрації

Джерела та література

Орфографічний словник української мови