Мулювати
Зміст
Словарь української мови Бориса Грінченка
Мулювати, -люю, -єш, гл. = Малювати. Мулює брови синьою ожиною. Чуб. V. 693. Мульований коромисел гнувся, не вломався. Чуб.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
- Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо. Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 373); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяли фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1958, 266); Удень, звичайно, дома сидить [художник], — все малює (Андрій Головко, II, 1957, 192); * Образно. Ніч. Тихо. На вікнах усе хтось малює, квітки з білого мережить (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 77); Над гаєм синім малюють блискавки грозу (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 185).♦ Хоч малюй, хоч цілуй, жарт. — дуже гарний на вроду. У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] — хоч малюй, хоч цілуй (Марко Вовчок, VI, 1956, 284).
- Те саме, що фарбувати. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Іван Франко, IV, 1950, 92); Бере [єгиптянин] відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); // Накладати на обличчя грим, фарбу. Уже в неї.. личко поблідло-пожовкло; .. приходилося підмальовувати червцем. І вона малювала (Панас Мирний, III, 1954, 385).
- Зображувати словами; описувати. [Гострохвостий:] Оленка зовсім не така, як ви малюєте; то ваш язик такий гарний, що з-під нього виходить якось все гарно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 517); Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Передова література минулого малювала одну за одною тисячі людських драм, викликаних власницькими почуттями й боротьбою за власність (Шамота, Талант і народ, 1958, 27).
- Викликати в уяві, свідомості певні образи, картини. Думка малювала тяжкі болі жіночі, крики і страждання дитини (Панас Мирний, I, 1954, 271); Жах малював усе страшніші й страшніші картини. Од неспокою люди не могли всидіти в хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 96); Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювала в своїй уяві Зіна (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 85).
Синонімічний словник української мови
ЗМАЛЬОВУВАТИ
відмальовувати, копіювати; (з натури) малювати, переносити на папір; (пером) описувати, відтворювати, зображати.
ПИСАТИ
(букви) виводити, виписувати; (невміло) дряпати , базґрати; (список) укладати; (до реєстру) записувати, заносити; (фахово) бути літератором, (час до часу) пописувати; (портрет) малювати.
ФАРБУВАТИ
ФАРБУВАТИ
забарвлювати; (брови) малювати; (лишати сліди) (фарбовані речі) бруднити фарбою.
БІЛИТИ
малювати, (вапном) білувати; (полотно) вибілювати.
МАЛЮВАТИСЯ
(гримом) гримуватися, фарбуватися; (звіддаля) вимальовуватися; (на обличчі) відбиватися, виказуватися; (в уяві) уявлятися, увижатися.
Орфографічний словник української мови
Мулювати - дієслово, недоконаний вид, I дієвідміна
Теперішній час
1 особа мулюю мулюємо
2 особа мулюєш мулюєте
3 особа мулює мулюють
Майбутній час
1 особа мулюватиму мулюватимемо
2 особа мулюватимеш мулюватимете
3 особа мулюватиме мулюватимуть
Минулий час
Чоловічий рід мулював мулювали
Жіночий рід мулювала
Середній рід мулювало
Наказовий спосіб
1 особа мулюймо
2 особа мулюй мулюйте
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Синонімічний словник української мови
Академічний тлумачний словник
Орфографічний словник української мови
