Допікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:30, 26 листопада 2017; Mvyaroshenko.pi17 (обговорення • внесок)
Допікати, -каю, -єш, сов. в. допекти, -чу, -чеш, гл. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |