Яремце
Сучасні словники
Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами. Соломія викотила воза, знайшла мазницю, помазала воза, принесла ярмо, начепила на вола та все ждала Романа, щоб він їхав до млина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 383); Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Просто перед ним стояла пара волів у ярмі, запряжених у рожнаті сани, спокійно ремигали, байдужі до всього (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 271); * Образно. І зодягла [жінка] на нього новеньке мережане ярмо. Павло мовчки всунув туди шию, як бичок-третячок, і поніс його крутим життєвим шляхом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366);
// тільки одн., перен. Тягар, ноша. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком; вона вперше почула на собі його важке ярмо... (Панас Мирний, III, 1954, 78); Як справлятиметься він, одинокий, з двома дітьми, з хазяйством, як тягтиме тепер він сам ярмо, що було іноді не в силу тягти вдвох (Любов Яновська, I, 1959, 54). ♦ В ярмо лізти див. лізти; Запрягати (запрягти) в ярмо кого — поневолювати когось. І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... (Тарас Шевченко, II, 1963, 131); Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (Павло Грабовський, I, 1959, 247); Накидати (накинути) ярмо див. накидати2; Накладати (накласти, надівати, надіти) ярмо на [свою] шию (на себе) — брати на себе важкий тягар, непосильну ношу, зайвий клопіт. Горпина .. з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілося і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 123); Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 134); — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся. — І не думай, і в голові собі не покладай. Не мала клопоту, то матимеш. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 60); Нести [своє] ярмо — примиритися з своїм становищем, покірно виконувати щось. Після цього Павло сказав Явдосі: — Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. — І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367); Працювати (робити), як віл у ярмі див. віл; Скидати (скинути) ярмо див. скидати; Стромляти шию в ярмо див. стромляти; Сунути [свою] голову в ярмо див. сунути; Тягти ярмо див. тягти; У ярмі ходити див. ходити.
Ілюстрації
 |
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
