Олениця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:23, 26 листопада 2017; Sohanzha.fitu17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОЛЕНИ́ЦЯ, і, жін. Самиця оленя. Він наближався до поранених тріпотливих ланей та олениць, дивився їм у страдницькі очі.. і сам добивав їх мисливським ножем (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 361); — Ми бачили стадо олениць. Олень стояв на варті, наче з бронзи вилитий (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 255). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 687.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
