Завидник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:06, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. К. Бай. 152. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Ном. № 4823. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників. Г. Барв. 464.