Дріботуха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:15, 26 листопада 2017; Oaplokhotniuk.pi17 (обговорення • внесок)
Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить.
Дріботуха - іменник жіночого роду
Синоніми до слова «дріботуха» - тарато́ра, тарато́рка, трещо́тка.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | Приклад | Приклад |
| Родовий | Приклад | Приклад |
| Давальний | Приклад | Приклад |
| Приклад | Приклад | |
| Приклад | Приклад | Приклад |
| Приклад | Приклад | Приклад |
| Приклад | Приклад | Приклад |
| Приклад | Приклад | Приклад |
