Судорга
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУ́ДОРГА, рідше СУ́ДОРОГА, и, жін. Те саме, що судома. Боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі (Іван Франко, VI, 1951, 16); Судорога пересмикнула уста жінки (Михайло Стельмах, I, 1962, 397); Уста [Єремії] завжди усміхались — ніби судорогою так звело їх навіки (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); * Образно. — Тисяча літаків у темному небі. І небо корчиться над землею від судорог (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 248); * У порівняннях. Танк, несамовито скреготнувши, смикнувшись вперед, назад, ніби в судорогах, раптом спинився, заглух (Олесь Гончар, II, 1959, 376). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 829.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
