Раптово

Рапто́во, нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.

Сучасні словники

РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Прислівник незмінювана словникова одиниця