Істотний
Зміст
Словник Грінченка
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. НВолын. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСТО́ТНИЙ, а, е. Який становить суть або стосується суті чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Проблема подолання істотних відмінностей між містом і селом постала перед нами як одне з невідкладних завдань (Комуніст України, 12, 1959, 32);
Істотною ознакою предмета називається та ознака, яка відбиває корінну, найбільш важливу властивість предмета (Логіка, 1953, 19); Наші критики і літературознавці у великому боргу перед літературою, істотні елементи якої — стиль, форма, мова — залишаються поза їх увагою (Максим Рильський, III, 1956, 72).
Словник синонімів Караванського
ІСТОТНИЙ суттєвий, посутній, сутній; дуже важливий <значний, вагомий>.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.
