Рабівник

Рабівни́к, -ка́, м. Грабитель.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАБІВНИ́К, а, чол., діал. Грабіжник. — А, вже йдете, рабівники! — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (Василь Стефаник, I, 1949, 195). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 425.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Рабівник, -ка́, м. Грабитель.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РАБІВНИ́К, а́, ч., діал. Грабіжник. — А, вже йдете, рабівники! — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (Стеф., І, 1949, 195). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 425.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

рабівник рабівни́к іменник чоловічого роду, істота грабіжник діал.

Ілюстрації