Дрімати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Дрімати, -маю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько зза чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати... І тихо дрімає... (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Лежить собі, відпочиває На дасі чорний кіт, Дріма, мурличе, вигріває На сонечку живіт (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 73); * У порівняннях. Ліси мовчать без вітру, немов дрімають у важкому, солодкому сні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 438). 2. перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 174). 3. перен., розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати. [Стецько і Яцько (разом):] То ходім, чого ж дрімати, і Може, вдасться поладнати (Марко Кропивницький, II, 1958, 81); [Кіндрат:] Не дають дрімати. Не дають. Вперед — і все (Олександр Корнійчук, II, 1955, 156); // Бути неуважним. — Я зрозумів — дрімати не можна. Ворог ходить десь поблизу (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 162). ♦ Не дрімати— бути пильним, діяльним, перебувати в стані готовності що-небудь робити. Галя тим часом сама не дрімала,.. вона кинулась до матері й стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний, II, 1954, 241); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1956, 107).

Фразеологічний словник української мови

ДРІМАТИ

  • Не дріма́ти-бути пильним, діяльним, уважним; постійно перебувати у стані готовності, діяти певним чином. Галя сама не дрімала, .. вона кинулась до матері і стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний); Пан не дрімав. Маєток свій так укріпив, що й миша не прослизне туди (Легенди..).
  • Око не дріма́є(не спить і т. ін.)-( чиє, у кого і без додатка. Хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т. ін. Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись (О. Гончар).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

ДРІМАТИ -аю, -аєш, недок. 1》 Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. 2》 перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. 3》 перен. , розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати. || Бути неуважним.

Словник синонімів Караванського

ДРІМАТИ куняти, спати <одним оком>, ж. <носом> окунів <окуні> ловити, носом рибу вудити, сов. клювати носом; (перед сном) упадати в сон <дрімоту>; П. не виявлятися, не діяти, не розвиватися, загнивати.

Орфографічний словник української мови

дріма́ти дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

153398.jpg Images.jpg Mify-pro-son 3.jpg Ne-mozhete-usnut-15-sovetov-v-pomoshh-10.jpg Сон (1).jpeg

Медіа

Додаткові дані

Дрімати

Іноземні словники

nap [næp]

  • I think a mid evening power nap is the way forward.
  • And then we all had a nice long afternoon nap .
  • horses which nap should be dealt with by professionals
  • They would nap sometimes in the afternoon, but between lunch and dinner his brother always disappeared.
  • Following lunch, he would nap for an hour.
  • My nap was interrupted at about six that evening by a knock on my bedroom door.
  • I figured that I could always nap in the early afternoon through West Virginia and Maryland.
  • Stitch all seams in the direction of the nap with right sides together.

Цікаві факти

Переваги дрімоти

Дрімання

Хто сказав, що дрімають тільки ледарі? Зовсім ні! Сон всередині дня протягом 15-20 хвилин допоможе вам компенсувати втрату нічного сну й одночасно розслабитися і бути спокійнішими наприкінці дня.