Пияк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:42, 26 листопада 2017; Kvtverdokhlib.im17 (обговорення • внесок)
Пия́к, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПИЯ́К, а, чол., розм. Той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця. Пияком звичайно є той, хто п'є в корчмі та й хто п'є завсігди: чи є товариство, чи ні, чи є причина пити, чи ні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 64); — Да, так ти говориш, значить, Я — пияк, ледащо. — П'ють усі, — але пиячить, Тимофію, нащо? (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 189).